Чи може незряча людина навчитися малювати? Художниця з Кривого Рогу Юліана Кундуєва переконана: проблеми із зором не мають ставати перешкодою для творчості. Головне — пробувати різні матеріали, знайти наставника та не зупинятися після перших невдач.
Юліана втратила зір у 18 років через ускладнення цукрового діабету. Після цього вона не полишила творчість: продовжила займатися бісероплетінням, почала створювати картини, грати в інклюзивному театрі та проводити майстер-класи.
ПОЧАТИ ІЗ ПРОСТОГО
Перша порада мисткині — не намагатися одразу створити складну картину. Спочатку варто ознайомитися з матеріалами: торкнутися полотна, спробувати текстуру фарби, потримати в руках різні пензлі та інструменти.
Юліана малює не лише пензлями. Вона використовує руки, кухонні губки, шпателі, мастихін та навіть інші побутові предмети, якщо вони допомагають отримати потрібний ефект.
«Пробувати. По-іншому ніяк. Це або твоє, або не твоє. Але брати в руки і робити це», — радить художниця.
ЗНАЙТИ НАСТАВНИКА
Для людини з порушенням зору особливо важливо знайти художника або викладача, який зможе доступно пояснити основи роботи. Наставник може розповісти про види фарб, способи їх нанесення, різні інструменти та художні техніки. Після цього людина вже може адаптувати отримані знання під себе і працювати самостійно.
Саме під керівництвом художника Валерія Сосни Юліана створила свою першу картину. Для нанесення ескізу вони використовували звичайні кравецькі булавки з кульками на кінцях. Їх можна було відчути пальцями та зрозуміти межі майбутнього зображення.
НЕ ОБМЕЖУВАТИСЯ ПЕНЗЛЕМ І ФАРБАМИ
Юліана радить експериментувати з різними техніками. Вона працює з флюїд-артом, у якому фарби наливають на полотно, та стрінг-артом, де зображення створюють нитками, натягнутими між цвяхами. У свої картини мисткиня також додає пісок, попіл, дерево, метал, дроти та інші тактильні елементи. Завдяки цьому роботи можна не лише розглядати, а й вивчати руками.
За словами Юліани, людині, яка не бачить кольорів, необов’язково передавати задум саме через колір. Для цього можна використовувати форму, фактуру, рельєф та різні матеріали.
ПЕРЕДАВАТИ НЕ ПРЕДМЕТ, А ВІДЧУТТЯ
Незрячому художнику може бути складно точно відтворити реалістичний предмет. Однак мистецтво не обмежується реалізмом. Юліана пояснює: можна намалювати не сам чайник, а тепло від нього; не просто яблуко, а його соковитість; не море, а відчуття хвиль, які торкаються ніг. Саме тому абстрактне мистецтво відкриває широкі можливості для людей із порушеннями зору. Воно дозволяє передавати емоції, спогади та власне сприйняття світу.
ЗА ПОТРЕБИ ПРОСИТИ ПРО ДОПОМОГУ
Незрячий художник може більшість роботи виконувати самостійно. Однак у деяких випадках допомога зрячої людини спрощує процес. Наприклад, Юліана звертається до чоловіка, коли потрібно підібрати конкретний відтінок фарби або рівно вирізати складну деталь. Водночас основну частину роботи вона виконує сама.
Не боятися невдач Юліана наголошує: перша, третя чи навіть четверта спроба можуть бути невдалими. Це не означає, що людина не здатна до творчості. Якщо не виходить малювати пензлем, можна спробувати ліплення, бісер, мозаїку, нитки чи інший вид творчості. Головне — не робити висновків після однієї невдалої спроби.
«Помилок немає, є досвід», — переконана мисткиня.
Її головна порада людям, які чують, що через проблеми із зором чогось не зможуть, — не слухати чужих обмежень, а йти і пробувати. Про свій досвід Юліана Кундуєва розповіла у відеоподкасті лучанина Віталія Ткачука.
Відеоподкаст «Генерація успішних людей». Сезон «Творчість без меж» підготовлено за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Стійкість суспільства через культуру».