«Ми познайомилися, граючи Мавку і Лукаша». Сімейні таємниці режисерки Порицької

Керівниця луцького театру «ГаРмИдЕр» Руслана Порицька розповіла про знайомство з чоловіком Павлом, спільну роботу в театрі, родинний побут та службу чоловіка в лавах прикордонників.

Про це йшлося в інтерв’ю проєкту Віталія Ткачука «Генерація успішних людей».

За словами режисерки, із Павлом вона познайомилась у студії. Чоловік прийшов на проби. Їм сказали разом зіграти Мавку і Лукаша, аби Павло міг показати себе.

«Перша зустріч – це все. І читаємо сцену в коридорі десь там з Лісової пісні. Я не скажу, що це було кохання з першого погляду, але стосунки не забарилися, і ось вже дуже багато років вони тільки міцнюють»

Перед одруженням пара зустрічалася більше року.

Про спільну роботу в театрі режисерка говорить, що конфлікти трапляються, однак їх намагаються вирішувати професійно:

«Ти заходиш в якийсь глухий кут, в тебе якась сцена просто не йде, всі злі. Але ж ми цивілізовані люди, шукаємо, все, розійшлися, припинили репетицію, подумали, схолонули, прийшли з новими ідеями і продовжили працювати»

Порицька зізнається, що фактичних вихідних у неї немає.

«Реально в мене немає вікон. Це дуже неправильно, нікому так не рекомендую», — каже вона, пояснюючи, що для театру субота і неділя — робочі дні.

Вона додає, що любить спокійні подорожі та пізнавати Україну, а відпочинок для неї – це «просто посидіти, знаєш, в одну точку подивитися, як сніг виблизкує»

У побуті, за її словами, готує «ситуативно», а в родині добре готують і чоловік, і 18-річний син.

Повло Порицький служить у 6-му Волинському прикордонному загоні.

«Це абсолютно ситуативна історія, куди спрямували, туди пішов служити»

ЧИТАТИ ТАКОЖ: Привозять до Луцька шлак і несмак. Розмова з керівницею театру ГаРмИдЕр Русланою Порицькою

Порицька говорить, що за роки війни родина почала більше цінувати час разом. Серед мрій після перемоги — проста подорож разом.

«Хотілося б просто відімкнутися від цього і поїхати в подорож… Просто помандрувати, подумати про життя разом»

Водночас вона додає, що після війни буде багато роботи, зокрема для підтримки військових та їхньої адаптації в суспільстві.


Попередня новина Привозять до Луцька шлак і несмак. Розмова з керівницею театру ГаРмИдЕр Русланою Порицькою
Схожі новини