Замовили на доставку: чебурек з м’ясом (55 грн), пиріжок з картоплею (33 грн), пиріжок з капустою (33 грн), пончики (45 грн), біляш (45 грн).
Умови доставки: якщо замовлення до 600 грн – доставка коштуватиме 150 грн. Якщо у чеку більша сума – доставка безкоштовна.
Якість доставки. Привезли менш, ніж за годину. Ми замовляли в сильний мороз, тож чекали, що все доїде холодним. Втім, їжа була запакована в термопакети – все норм. Підозріло холодними були тільки пончики, їх, ймовірно, насмажили не зовсім перед доставкою нам (але то ми вже певно забагато хочемо, правда?)
Чебурек. Багато м’яса, не пересушений (не любимо чебуречних «чіпсів»). Тісто тоненьке, а не промокло від начинки – норм. Тепленький, жирненький – що ще хотіли від старої доброї класики? Окреме дякуємо за відсутність передозу цибулі в фарші, чим часто грішать наші чебуречні фаст-фуди (інколи олди кажуть, що так і треба, ну але камон…)
Біляш. Сподобалося тісто – пухкеньке і не чвакає від жиру. А так – біляш як біляш – щедрий, м’ясний. Мені такий в школі продавали, досі пам’ятаю, як запивав його ряжанкою. ДО РЕЧІ, Домашня перепічка, от вам порада: додайте до доставки напої (є, правда, бульйон, але то трохи інше). Запивати ваші біляші з чебуреками айраном чи колою – то ж смакота ще більша буде!
Пиріжки з картоплею і капустою. Оооо, то моя любов десятиліттями. Досі пам’ятаю тітоньку біля залізничного вокзалу, яка сиділа там щодня з обдертою бочечкою-термосом на колесах – і продавала біляші і пиріжки з картоплею та мясом. Пахучі, повні начинки і смаку. Домашня перепічка вернула мене у ті роки. Все на місці – і капуста і с кислинкою без перебору, і картопля правильно по-домашньому пряна.
Пончики. І саме «колобки» немаленькі, і начинки щедро. Особливо посмакували з шоколадом – всередині була не бовтанка з какао і цукру, а шмат справжньої шоколадної пасти. І тісто пишне і незбите, саме таке як треба.
Порада: щоб пончик виглядав більш по-світязьки, ви пудрою не згори посипайте, роблячи шапочку, а обвалюйте у пудрі, як це пончистки на пляжах роблять.
Резюме. Якщо хочеться поїсти саме от такого – хоч і не геть хелсі, але чогось рідного, апетитного, з ностальгічною приправою – то домашня перепічка - саме то.
Насамкінець ще одна порада, яку, звісно ж, ніхто не просив: назвіться «Луцькою перепічкою», а? Зможете претендувати на місцевий кулінарний бренд, не згірше «Київської».
Читай усі важливі новини в телеграм-каналі ВЕЧІРНІЙ ЛУЦЬК!
