У Луцьку розгорівся скандал між донькою українського співака, композитора, автора-виконавця В’ячеслава Хурсенка Марією та адміністрацією Палацу культури Луцька.
Марія Хурсенко обурена, що вечір пам’яті її батька, який прославив Волинь на всю Україну, хотіли провести в фойє другого поверху Палацу культури. Ба більше, з її слів, організація була нікудишня: хотіли просто показати «нарізки» з його життя й творчості. У підсумку, донька Хурсенко заборонила проводити захід.
У Палаці культури вже відреагували на обурення Марії. Заявили, що їм прикро й захід хотіли проводити не «для галочки», як стверджувала артистка.
Але на цьому, зі слів Марії Хурсенко, конфлікт не закінчився.
Замість того, щоб проявити мудрість і визнати свою очевидну помилку — те, що вони банально прошляпали і згадали про дату в останній момент — керівниця Департаменту культури Тетяна Гнатів вирішила діяти методами кулуарних пліток. Вона написала другу та колезі мого батька зі скаргами на те, що я нібито «прийшла і накричала» на працівницю Палацу культури, і тепер просить його «врегулювати ситуацію».
Зі слів Хурсенко, це низько і безпорадно, "коли керівник цілого Департаменту міста не спроможна самостійно, гідно та професійно визнати факап своєї команди й перепросити". Гнатів, за словами доньки Хурсенко, просто чужими руками намагається загладити свій прокол.
Тетяни Гнатів на цій зустрічі не було. Там була присутня лише одна працівниця Палацу культури, яка просто не мала що відповісти на мої факти щодо термінів і відсутності сценарію. Якби я кричала в стінах закладу — це чув би весь Палац. Очевидно, мої холодні аргументи викликали такий «error» у голові чиновниці, що цей внутрішній крик переляку зазвучав виключно в її уяві.
Цитуємо Марію: "опускатися вже просто нікуди". Тож вона вирішила більше не не витрачати свій час на подібне.
Творчість мого батька продовжує жити, звучати й об'єднувати людей на зовсім іншому — гідному та масштабному рівні. Його пам'ятають, люблять і шанують мільйони українців та десятки найвідоміших колег по сцені по всій країні. Попереду багато справжнього, світлого і масштабного. Згодом ми обов'язково все побачимо.